Якою, на вашу думку, може бути дошкільна освіта в Україні через декілька років? Скажімо, дворічних чи трирічних дітей гарантовано беруть у дитсадки, а мами можуть повернутися на роботу. Якщо поруч немає дитячих садочків, то батьки “водять” дитину в мобільний.
Загалом кожна дитина має доступ до дошкільної освіти, батькам допомагають у вихованні малечі центри педагогічного партнерства, а вихователі працюють без надмірного навантаження.
Саме це передбачає закон про дошкільну освіту № 8030, який Верховна Рада України на початку червня 2024 року ухвалила в другому читанні.
У цьому матеріалі розповімо вам, що нового пропонує закон, зокрема:
яку форму навчання можуть обирати батьки;
яким буде порядок зарахування дітей до дитсадків;
скільки дітей може бути в різних групах;
скільки часу дитина може перебувати в дитсадку;
яким буде робочий час та педагогічне навантаження педагогічних працівників.
Поява нового закону про дошкільну освіту зумовлена тим, що ми досі користуємося законом, прийнятим ще у 2001 році. До нього майже щороку (а то й по декілька разів на рік) вносили зміни.
Як пояснював Володимир Воронов, голова підкомітету з питань раннього розвитку та дошкільної освіти освітнього комітету ВР, ініціатор закону № 8030, на часі було прийняття нового документа, який відповідатиме сучасним викликам. У законі, за його словами, врахували найкращий український і світовий досвіди та євроінтеграційні процеси.
Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, акцентував, що ухвалення закону дає змогу поставити дитину в центр організаційних та управлінських рішень, адже саме вона є головним стейкхолдером владної вертикалі та інституцій системи дошкільної освіти.
“Система дошкільної освіти має бути спрямована на те, щоб вихователі мали все необхідне для розвитку, виховання і навчання вихованців у належних, безпечних і здорових умовах”, – додав Сергій Бабак.
Оскільки в центрі закону дитина, її інтереси та потреби, документ “пропонує” дітям та їхнім батькам:
1. ціннісну платформу(виховання в дітей шанобливого ставлення до культури українського народу, турботи про себе та рідних, чесності, поваги та інших важливих цінностей);
2. доступність дошкільної освіти(зупинимося на цьому докладніше далі);
3. безпеку дітей
(створення безпечного освітнього середовища – кожен дитсадок має обов’язково бути забезпечений укриттям і засобами індивідуального захисту дітей та працівників;
кожній дитині гарантується психолого-педагогічний супровід та домедична допомога, яку спроможні надавати працівники дитячого садка;
уперше на рівні закону запроваджена заборона на роботу в дитячих садках особам, які вчинили умисне кримінальне правопорушення щодо дитини чи жорстоке поводження з дитиною);
збереження та зміцнення здоров’я дітей(вперше на рівні закону запроваджується термін “здорове освітнє середовище”, що включає фізичну культуру, культуру особистої гігієни, психологічний супровід, здорове харчування, вчасну і якісну домедичну допомогу дітям).
“Завдяки закону, системи дошкільної та загальної середньої освіти узгоджуються між собою на основі ключових засад концепції НУШ.
Одними з ключових засад реформування дошкілля, що чітко визначені в законі, якраз є дитиноцентризм, визначення державного стандарту та освітніх програм у категоріях здобутих (набутих) компетентностей та педагогіки партнерства між педагогами й батьками”, – розповідав Володимир Воронов.
Автори закону наголошують, що його важливою новацією є доступність дошкільної освіти, яка містить низку чинників:
ЩО НОВОГО ДЛЯ БАТЬКІВ?
У законі визначені різні типи організації освітньої діяльності, які дають батькам можливість обрати зручний та необхідний саме їхній дитині й родині:
