З 01.01.2025 року діє новий Закон України «Про дошкільну освіту»
Стаття 17. Формування та наповнюваність груп вихованців
Для забезпечення здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами та їх психолого-педагогічного супроводу, включно з наданням психолого-педагогічних та/або корекційно-розвиткових послуг, у закладах дошкільної освіти на підставі заяв батьків дітей у порядку, визначеному законодавством, утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи.
Як правило, група формується за віковою періодизацією розвитку дітей.
Кількість вихованців у групі на одного вихователя становить:
не більше 15 вихованців віком від двох до трьох років;
не більше 20 вихованців віком від трьох років;
2) у групі вихованців різного віку:
не більше 15 вихованців віком від трьох років;
4) в інклюзивній групі – не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами;
5) у спеціальній групі закладу дошкільної освіти кількість вихованців визначається порядком утворення та функціонування спеціальних груп закладів дошкільної освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
6) у групах спеціального дитячого садка кількість вихованців визначається положенням про спеціальний дитячий садок, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі необхідності зазначені у пунктах 1-3 частини другої цієї статті норми співвідношення кількості вихованців до кількості вихователів може бути перевищено не більше ніж на 20 відсотків від максимальної кількості дітей у групі та виключно у групах вихованців дошкільного віку.
Кількість вихованців у приміщеннях закладів дошкільної освіти має відповідати вимогам законодавства і не може порушувати права вихованців на належні, безпечні та здорові умови розвитку, виховання та навчання, а також права працівників на належні, безпечні та здорові умови праці.
Стаття 35. Типи організації освітньої діяльності
ясла – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від трьох місяців до трьох років;
дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від двох до шести або семи років, а дітьми з особливими освітніми потребами – до семи або восьми років;
спеціальний дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими фізичними, психічними, інтелектуальними та/або сенсорними порушеннями, розладами поведінки, віком від двох до семи або восьми років;
мобільний дитячий садок – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцем проживання дітей, зокрема із застосуванням або на базі спеціально облаштованого для надання таких послуг транспортного засобу;
сімейний (родинний) садок – тип організації освітньої діяльності за місцем проживання сім’ї (родини) в індивідуальному житловому будинку з наданням освітніх послуг дітям від народження, які перебувають у родинних стосунках, та/або дітям, які не є членами сім’ї (родини);
міні-садок – тип організації освітньої діяльності з одночасним перебуванням не більше п’яти дітей;
центр педагогічного партнерства – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує розвиток дітей від народження за обов’язкової участі їхніх батьків або одного з них;
центр розвитку дитини – тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми (у тому числі дітьми, які здобувають дошкільну освіту в інших суб’єктів освітньої діяльності або у сім’ї), зокрема за окремими парціальними програмами, та/або отримання ними окремих психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг.
Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних, комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
14 лютого 2025 року № 249
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 березня 2025 року
за № 477/43883
Діти зараховуються до закладів освіти для здобуття дошкільної освіти у черговості, визначеній частиною другою статті 13 Закону України «Про дошкільну освіту», та згідно з відповідним наказом керівника закладу освіти.
копія свідоцтва про народження дитини;
оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086/о «Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 липня 2023 року № 1351) (подається лише при зарахуванні на очну (денну) форму або при поєднанні цієї форми з іншими формами здобуття дошкільної освіти та при педагогічному патронажі);
копія документа, що підтверджує право дитини на першочергове зарахування до закладу освіти (у разі наявності такого).
При зарахуванні дитини з інвалідністю до закладу освіти до заяви про зарахування додаються:
копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;
копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.
При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до спеціальної групи до заяви про зарахування додатково додаються:
оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого;
копія індивідуальної програми розвитку, складеної у закладі освіти, де особа (дитина) здобувала освіту (за наявності).
У разі не надання батьками копії індивідуальної програми розвитку та за наявності технічної можливості керівник закладу освіти видруковує її електронну версію з системи автоматизованої роботи інклюзивно-ресурсних центрів;
копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я (за наявності);
копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності);
оригінал висновку з аудіограмою лікаря-сурдолога або лікаря-отоларинголога дитячого (для дітей з функціональними мовленнєвими труднощами та дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції), висновок лікаря-офтальмолога дитячого (для дітей з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження зорової функції) та висновок лікаря-невролога (ортопеда) дитячого (з функціональними моторними або фізичними труднощами);
оригінал висновку лікаря-психіатра дитячого (за наявності).
При зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивної групи, або для створення інклюзивної групи до заяви про зарахування додається оригінал висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), наданий інклюзивно-ресурсним центром, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого.
У разі подання заяви про зарахування через електронно-комунікаційну систему копії та оригінали документів, що передбачені цим пунктом, мають бути подані до закладу освіти не пізніше 3 днів до дати початку відвідування дитиною закладу освіти, зазначеній у заяві про зарахування.
Розподіл вихованців між спеціальними групами у закладах освіти здійснюється відповідно до законодавства.
1) за заявою одного з батьків дитини (крім випадків, коли рішенням органу опіки та піклування або суду місце проживання дитини визначено за іншим з батьків);
2) у разі досягнення вихованцем станом на 01 вересня семи років (для дітей з особливими освітніми потребами — восьми років), що передбачає його відрахування 31 серпня відповідного року без попереднього письмового, у тому числі з використанням електронних засобів зв’язку, повідомлення батьків дитини;
3) у разі переведення вихованця до іншого закладу освіти;
4) у разі непроходження дитиною з особливими освітніми потребами повторної психолого-педагогічної оцінки розвитку у терміни, визначені висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини) або висновком про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (дитини), виданого інклюзивно-ресурсним центром (для спеціальних груп);
5) у разі невідвідування вихованцем закладу освіти протягом двох місяців підряд упродовж навчального року без поважних причин.
Відрахування не здійснюється (крім подання заяви про відрахування одним із батьків вихованців), та за вихованцем зберігається місце у закладі освіти у таких випадках:
у літній період;
у разі хвороби вихованця, його санаторного лікування, реабілітації;
у разі карантину в закладі освіти;
на час відпустки одного з батьків вихованця;
через обставини непереборної сили;
поважних причин (за заявою одного з батьків вихованців).
Вихованці старшого дошкільного віку, за бажанням одного з батьків, можуть здобувати дошкільну освіту до їх зарахування до закладу освіти для здобуття початкової освіти відповідно до Закону.
« Деякі питання діяльності закладів дошкільної освіти та пансіонів закладів освіти»
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 1068 від 01.09.2025}
Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України “Про дошкільну освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:
ПОРЯДОК
встановлення плати за харчування вихованців у державних і комунальних закладах дошкільної освіти
1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
2) дітей з особливими освітніми потребами та дітей з інвалідністю;
3) дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;
4) дітей із числа осіб, визначених статтями 10 і 10–1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а саме загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України;
5) дітей із сімей, сукупний дохід яких на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Засновник (засновники) закладу освіти може (можуть) приймати рішення про безоплатне харчування вихованців закладів освіти інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування.
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, – копію рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування;
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 2 пункту 3 цього Порядку, – висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи або копію медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, – довідку органу соціального захисту населення про призначення сім’ї допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 4 пункту 3 цього Порядку:
– копію свідоцтва про смерть батька (матері) або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті батька (матері);
– копію посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України встановленого зразка;
– копію рішення суду про визнання батька (матері) безвісно відсутнім або витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
для звільнення дітей, зазначених у підпункті 5 пункту 3 цього Порядку, – довідку про сукупний дохід кожного члена сім’ї за попередній квартал, довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб або витяг з реєстру територіальної громади, або витяг про місце проживання.
Рекомендується зменшувати розмір плати за харчування дітей з багатодітних сімей в закладах освіти не менш як на 50 відсотків розміру, встановленого засновником (засновниками). Зменшення розміру плати здійснюється на підставі посвідчення батьків багатодітної сім’ї/посвідчення дитини з багатодітної сім’ї/довідки батьків багатодітної сім’ї/довідки дитини з багатодітної сім’ї, виданих в установленому порядку.
{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1068 від 01.09.2025}
{Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1068 від 01.09.2025}
У разі виявлення факту недостовірності інформації, зазначеної у документах, що дали право батькам (іншим законним представникам дитини) на звільнення від плати за харчування або зменшення розміру плати за харчування, з них справляється плата за харчування в повному обсязі з урахуванням періоду звільнення від плати або зменшення розміру плати, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю припинення звільнення від плати за харчування або зменшення розміру плати за харчування.
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 116 і від 3 листопада 2021 р. № 1131
1) у назві та пункті 1 постанови слова “дошкільних” замінити словами “закладах дошкільної освіти”, а слова “загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах” – словами “закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти”;
2) Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджений зазначеною постановою, викласти в такій редакції:
|
|
“ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 116 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 816) |
ПОРЯДОК
надання послуг з харчування вихованців у закладах дошкільної освіти, учнів у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість
В окремих випадках (відсутність їдальні, капітальний ремонт їдальні тощо) харчування може здійснюватися на підприємствах громадського харчування, з якими засновником (засновниками) закладу освіти або уповноваженим ним (ними) органом укладено договір.
Розмір денної грошової норми на одного вихованця, учня визначається з урахуванням загальних вікових потреб згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначених відповідно до норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 “Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1739), та вартості продуктів харчування в регіоні з урахуванням торговельних націнок.
При цьому вартість сніданку не може перевищувати 20 відсотків, другого сніданку – 10, обіду – 40, підвечірку – 10, вечері – 20 відсотків визначеної денної грошової норми для відповідної вікової групи.
За рішенням педагогічної ради заклад освіти може звільнити від плати за харчування учнів груп подовженого дня (відсотків чисельності групи за списком):
10 відсотків – у повному обсязі;
15 відсотків – на 50 відсотків вартості.
Засновник (засновники) закладів освіти комунальної форми власності може (можуть) забезпечувати безоплатне харчування вихованців, учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету видатки з відповідного місцевого бюджету.
Інші категорії учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення харчуванням за кошти державного або відповідного місцевого бюджету, забезпечуються одноразовим безоплатним гарячим харчуванням.
1) пункт 32 викласти в такій редакції:
“32. Утримання учнів у пансіоні здійснюється за рахунок коштів засновника (засновників) відповідного закладу освіти та інших джерел, не заборонених законодавством.
Максимальний розмір плати батьків або інших законних представників учня за утримання одного учня в пансіоні визначається засновником (засновниками) один раз на рік відповідно до середньомісячних витрат у минулому році на поточне утримання одного учня у пансіоні без урахування витрат на заробітну плату, нарахувань на неї.
Щомісячний розмір плати батьків або інших законних представників учня за утримання в пансіоні становить не більше 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім’ї за утримання одного учня.
Для визначення розміру плати за утримання учня в пансіоні батьки або інші законні представники учня подають до закладу освіти довідку про доходи кожного члена сім’ї за минулі шість календарних місяців, видану в установленому законодавством порядку, довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб або витяг з реєстру територіальної громади, або витяг про місце проживання.
Керівник закладу освіти може робити запит до установ та організацій, які видали документи, зазначені в абзаці четвертому цього пункту, щодо їх достовірності.”;
2) доповнити Порядок пунктами 32–1-32–6 такого змісту:
“32–1. Від плати за утримання в пансіоні звільняються батьки або інші законні представники учнів, які проживають в пансіонах:
закладів спеціалізованої освіти (наукових, мистецьких, спортивних ліцеїв; військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв; ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою);
спеціальних закладів загальної середньої освіти (спеціальних шкіл та навчально-реабілітаційних центрів);
закладів освіти, розташованих у населених пунктах, віднесених до зон радіоактивного забруднення.
Діти-сироти та діти, позбавленні батьківського піклування, особи з їх числа утримуються в пансіоні закладу освіти за кошти державного або відповідного місцевого бюджету.
Засновник (засновники) закладу освіти може (можуть) приймати рішення про звільнення від плати або зменшення розміру плати за утримання в пансіоні учнів інших, крім зазначених в абзацах другому – п’ятому цього пункту, категорій, які проживають в пансіоні.
32–2. Плата за утримання у пансіоні вноситься батьками або іншими законними представниками учня щомісяця не пізніше 10 числа в установленому законодавством порядку.
32–3. У разі виявлення факту недостовірності інформації у документах, що дали право батькам або іншим законним представникам учня на звільнення від плати або зменшення розміру плати за утримання в пансіоні, плата з них справляється в повному обсязі з урахуванням періоду звільнення від плати або зменшення розміру плати, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю припинення звільнення від плати або зменшення розміру плати за утримання в пансіоні.
32–4. Батьки або інші законні представники учня сплачують лише за дні проживання учня в пансіоні. За дні, в які учень не проживав у пансіоні, плата з батьків або інших законних представників учня не справляється. Залишок коштів за сплачені за утримання в пансіоні дні, в які учень не проживав у пансіоні, враховується у розмір плати за утримання в пансіоні у наступних місяцях.
У разі виселення учня з пансіону з будь-яких причин, зазначених у пункті 16 цього Порядку, внесена за його утримання плата підлягає поверненню за відповідну кількість днів даного місяця.
32–5. З батьків або інших законних представників учня, які не подали необхідних документів щодо звільнення від плати або зменшення розміру плати за утримання в пансіоні, плата справляється в розмірі, визначеному засновником (засновниками) закладу освіти.
32–6. Звільнення від плати за утримання в пансіоні здійснюється з місяця, що настає за місяцем, коли батьками або іншими законними представниками учня подана заява про звільнення від плати з підтвердними документами.”.
у закладах дошкільної освіти та дошкільному підрозділі Житомирської початкової школи №11
| №
п/п |
Категорія |
| 1. | Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування |
| 2. | Діти з інвалідністю |
| 3. | Діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» |
| 4. | Діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних групах |
| 5. | Діти з числа осіб, визначених у статтях 10 та 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» |
| 6. | Діти, один із батьків (батьки) яких:
1) має статус учасника бойових дій, який: – захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (п. 19-25 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); – – був направленим, призваним до Афганістану в період ведення там бойових дій (п. 13-15 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); 2) має статус особи з інвалідністю внаслідок війни (частина 1, абзац 3 пункту 4, п. 11-16 ч.2 ст.7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); 3) має статус особи з інвалідністю внаслідок бойових дій у Афганістані; 4) брав/бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (документом, що підтверджує зазначене, є довідка встановленого зразка відповідно до додатку 6 постанови КМУ № 413 від 20.08.2014 року). |
| 7. | Діти, один із батьків (батьки) яких постраждалий учасник Революції Гідності |
| 8. | Діти з числа внутрішньо переміщених осіб, діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів |
до рішення виконавчого комітету міської ради
_11.10.2024_ № 1630__
ПОРАДИ
25 запитань, відповіді на які повинен знати майбутній першокласник
Готовність дитини до школи перевіряється різними методами – тестування, аналіз малюнків, вміння копіювати написані слова, шукати зайве на картинках тощо. Але для батьків, які вагаються, у якому віці відправляти дитину до школи, гарними показниками повинні бути словниковий запас дитини, її вміння чітко висловлюватися.
Mamabook підготував експрес-тест у вигляді запитань. Батьки та вихователі легко зможуть визначити рівень готовності майбутнього школяра. Проведіть самостійно співбесіду зі своєю дитиною.
Перевіряємо готовність до школи: що повинні чітко знати дошкільнята?
Поради батькам, що виховують у сім’ї дитину з особливими освітніми потребами
У Концепції сімейного і родинного виховання наголошується на тому, що «сучасна сім’я має стати головною ланкою у вихованні дитини, забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального і духовного розвитку».
Сім’я – це мікросоціум, в якому формуються моральні якості дитини, її відношення до людей, уявлення про характер міжособистісних взаємин. І цей факт не можна упускати як в діагностичній, так і в подальшій корекційній роботі із дитиною з особливими освітніми проблемами.
Сім’я дитини із труднощами у розвитку дитини є її першим соціалізуючим інститутом.
Процес дорослішання дітей такої категорії проходить з великими труднощами та у дещо сповільненому темпі. Батьки повинні розуміти, що їхня дитина особлива, тому гармонія, наполегливість, терпіння, любов і повага повинні бути як невід’ємні чинники виховання.
Батьки, в яких народилися діти з ООП живуть під вантажем багаточисельних проблем. Не кожен батько чи мати виявляються здатними прийняти недугу дитини, адекватно реагувати на постійно виникаючі проблеми. Декого з батьків трагічність ситуації ламає. А власне особистісні якості батьків визначають можливості соціалізації дітей та адаптації до життя, тобто їхнє майбутнє. Важливою є наявність у батьків такої важливої якості як стресостійкість, саме вона необхідна для підтримки дитини. Відсутність же цієї якості вказує на нездатність батьків здійснювати виховання та соціальний супровід власної дитини протягом всього життя, взаємодіяти з фахівцями різного рівня чи навпаки, свідчить про схильність до аутизації по відношенню до дитини чи соціуму.
Дитина з особливостями психофізичного розвитку – не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб: на повноцінну освіту, відпочинок, працю, створення сім’ї, пенсійне забезпечення, доступ до культурних цінностей. Тому питання особистісного розвитку дитини з особливостями психофізичного розвитку привертає велику увагу батьків, педагогів, психологів, дефектологів.
З огляду на це ведуться пошуки чинників, що сприяють успішному вихованню та навчанню маленької особистості та запобіганню невстигання дитини в колективі, труднощів її адаптації.
З цього можна зробити висновок, що основну роль у вихованні дітей з особливими освітніми потребами відіграють саме батьки. Тому головним завданням сімейного виховання є гармонійний усебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в соціальних умовах, реалізація творчого потенціалу. Звичайно, не існує єдиної формули успішного виховання дітей у сім’ї – це завжди залежить від рівня моральності й духовної культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, вчинків та сімейних традицій.
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ!!!
З 01.06.2025 року на базі закладів дошкільної освіти № 10, 41, 42, 46, 55, 57, 70, 73
діють ЦЕНТРИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА, які передбачають організацію освітньої діяльності з дітьми від 1-го до 3-х років разом із батьками вихованців
Центри працюють короткотривало та безкоштовно.
